Це історія про те, як військовослужбовець, звільнений із російського полону, розпочав свій шлях в ІТ.
Тоді, серед побратимів у бараках, він шукав будь-яку можливість триматися за майбутнє:
«Я розпитував майже кожного, хто мав хоч якийсь зв’язок з IT. Кожна така розмова давала мені новий фрагмент пазлу, який поступово складався в чітке бачення: я хочу навчатися в IT!» — згадує Ігор Гета, звільнений із російського полону 24 серпня 2024 року.
«Для мене це був перший і найсерйозніший крок, бо, як відомо, найважче почати.»
За словами Ігоря, найбільше його зацікавила не стільки конкретна тема чи напрям, скільки сама можливість почати. А коли він почав, програма стала тим поштовхом, якого йому так бракувало, щоб подолати невпевненість у собі:
«Для мене це не просто навчання — це старт. Шанс вибратися з болота нерішучості, зробити перший крок назустріч новому життю», — ділиться військовослужбовець.
Навчання дається нелегко: Ігор починає з повного нуля і для нього це справжній виклик. Але з кожним днем, крок за кроком, він бачить прогрес. І на думку Ігоря в цьому велика заслуга викладача. Він проводить для групи три заняття на тиждень, але також регулярно організовує додаткові зустрічі.
«Наш викладач керується простим правилом: якщо є хоча б один охочий — то уроку бути. Після кожного заняття він також приділяє час тим, у кого залишились питання, і ще пів години детально пояснює матеріал».
І через деякий час він запросив на урок свою колишню ученицю, яка вже працює в цій сфері. Виявилося, що зацікавлених, як і Ігор, у групі кілька.
«Всім було дуже цікаво послухати про її шлях, особливості цієї сфери та підводні камені. Це було неймовірно круто, і я щиро вдячний за такий підхід та небайдужість», — розповідає Ігор.
