Це день пам’яті про тих, хто рятував життя — і віддав своє. Медики, які вивозили поранених з поля бою, працювали в операційних без світла і які не зупинялись під обстрілами. Вони допомагали іншим — і загинули самі. Їхні імена — в історії цієї війни. Їхні дії — в життях, які вдалося врятувати.
Ініціативу започаткували, щоб зберегти пам’ять про медичних працівників, які загинули під час повномасштабної війни, повідомили в Міністерстві охорони здоров’я.
"Медики на фронті та прифронтових територіях, які під обстрілами рятували наших воїнів. Медики в тилу, які працювали під час тривог, в операційних без світла, у бомбосховищах. Вони вдень і вночі боролися за життя українців. Проте, на жаль, загинули самі. І таких медпрацівників – сотні", – йдеться у дописі відомства.
За даними Ордену Святого Пантелеймона, що започаткував ініціативу, за три роки великої війни Росії проти України загинуло щонайменше пів тисячі українських медиків. Це лікарі, медичні сестри й брати, молодші медичні працівники, бойові медики.
"Вони стали ціллю ворога на полі бою, у стабілізаційних пунктах, в операційних і кабінетах, на вулиці, вдома, на шляху до роботи", – розповіли у МОЗ.
На честь загиблих медиків сьогодні о 14-ій годині у лікарнях та медустановах по всій Україні пролунав звук серця, що зупиняється. Після цього відбулася хвилина мовчання.
Сьогодні — день подяки, скорботи і шани.
