Психологічні стани, через які проходять родини полонених

Очікування рідної людини з полону — це надважке випробування, що виснажує і тіло, і психіку.

Часто з’являється відчуття провини за те, що ви живете, працюєте, смієтеся, поки близька людина — в полоні. Розуміння власних станів допомагає трохи зменшити цей тиск і перестати добивати себе зсередини.

У цьому матеріалі психологи АЗОВ.Супровід зібрали практичні поради, які можуть допомогти втриматися й пережити цей період.

Що ви можете відчувати:

1. ​«Емоційні гойдалки»: перепади настрою. Сум, страх, тривога, оніміння.
2. ​Замороженість (дисоціація): Відчуття оніміння, коли ви ніби не відчуваєте емоцій взагалі. Це захисна реакція психіки від надмірного болю.
3. Провина вцілілого: Думки про те, що ви їсте, спите або в безпеці, поки близька людина страждає.
4. Надпильність: Постійна перевірка новин, чатів, списків, що призводить до інформаційного перевантаження.

​Розуміння своїх станів допоможе знизити рівень самокритики (відчуття провини за те, що ви живете, поки рідна людина — ні).

Як підтримати себе: Практичні кроки

• ‍​Фізичний фундамент. Коли психіка не справляється, тіло має стати опорою. Без забезпечення базових потреб мозок не зможе обробляти стрес.‍
• ​Режим сну. Навіть якщо не спиться, намагайтеся лягати приблизно в один і той же час, без телефона. Провітрити кімнату. Зробити щось заспокійливе (прийняти ванну, зробити вправи на дихання та на зняття напруги з тіла, читати, вести щоденник)‍
• ​Харчування. Їжте теплу їжу за графіком. Це дає сигнал мозку, що ви в умовній безпеці. Намагайтесь харчуватись збалансовано.‍
• ​Інформаційна гігієна. Виберіть 2–3 офіційні джерела (Координаційний штаб, НІБ, Червоний Хрест). Не читайте коментарі в неофіційних групах — там часто багато маніпуляцій та фейків.

Емоційна регуляція

• ‍​Легалізація почуттів. Дозвольте собі злитися, плакати або навіть сміятися. Сміх не є зрадою — це спосіб нервової системи скинути напругу.
• ​Техніка «Тут і зараз». Коли накриває паніка, назвіть 5 предметів, які бачите, 4 звуки, які чуєте, і 3 речі, до яких можете доторкнутися.
• ​Діяльність. Спрямуйте енергію в дію. Спілкування з офіційними структурами, волонтерство або просто фізична робота допомагають вийти зі стану безпорадності.

Визначте періоди, коли почуваєтеся гірше (свята, значимі дати) і підстрахуйтесь наперед. Сплануйте де, як і з ким провести ці дні, щоб підтримати себе.

Де шукати допомогу

Ви не маєте проходити це наодинці.

1. Групи підтримки. Спілкування з тими, хто має такий самий досвід, дає відчуття «мене розуміють без слів».
2. Професійна психотерапія. Звертайтеся до фахівців, які працюють з темою полону та військової травми.

Важливо пам’ятати: ви потрібні своїй рідній людині сильними та здоровими в день її повернення. Турбота про себе зараз — це частина вашої спільної боротьби за неї.

Очікування рідної людини з полону — це надважке випробування, яке виснажує фізично та емоційно. Важливо розуміти, що те, що ви відчуваєте зараз — це нормальна реакція на ненормальні обставини.