Як підтримати людину, яка пережила втрату

Як підтримати людину, яка пережила втрату

Горе не має універсальних слів чи правильних реакцій.

Кожна втрата — це особистий досвід, який змінює людину, її плани, уявлення про майбутнє та здатність жити далі.

Розуміємо втрату

  • Втрата — це не просто сум. Це травма: шок, злість, туга, порушення сну та апетиту.
  • Втрата змінює особистість і спосіб сприйняття себе, ролі в житті та бачення майбутнього.
  • Втрата близької людини — це втрата всього, що з нею пов’язано: планів, цілей, мрій.
  • Людина потребує, щоб її почули, а не «виправили».
  • Горе не має таймлайну — кожен проживає його по-своєму.

Бути поруч — важливіше за слова

  • Скажи: «Я тут із тобою» замість «Усе буде добре».
  • “Бути поруч” — не завжди про сидіння поряд. Це може бути про те, щоб купити продукти, забрати дитину з садочка, вигуляти собаку чи оплатити рахунки.
  • Слухай без оцінок і без спроб «вирішити». Немає слів або дій, які все виправлять.
  • Іноді достатньо просто мовчки бути поруч.

Бути поруч можна фізично або “на відстані телефонного дзвінка”.

Що не варто говорити — знецінення та примус

Фрази знецінення горя:

  • «Час усе лікує»;
  • «З часом стане легше»;
  • «Не плач, це ж не кінець світу»;
  • «Багато родин зараз через це проходять»;
  • «Сфокусуйся на позитиві»;
  • «Треба бути вдячною за те, що маєш»;
  • «Може, це на краще».

Фрази примусу:

  • «Візьми себе в руки, будь сильною»;
  • «Потрібно жити далі»;
  • «Не плач»;
  • «Просто відпусти»;
  • «Він/вона не хотів(ла) би, щоб ти так побивалася»;
  • «Ти занадто емоційно реагуєш».

Такі слова тиснуть і блокують проживання емоцій.

Порівняння, псевдопозитив і релігійні фрази

  • «В інших ще гірше»;
  • «Зате в тебе залишилися діти»;
  • «Бог забирає найкращих»;
  • «Там йому буде краще».

Порівняння, псевдопозитив і релігійні пояснення можуть ранити та створювати додатковий тиск.

Питання, що травмують‍

‍Не варто питати:

  • «А як це сталося?»;
  • «Ти ще думаєш про нього/неї?»;
  • «Як плануєш жити далі?».

Такі питання підсилюють біль, адже часто відповіді на них немає або вони неможливі.

Що сказати натомість:

  • «Мені шкода»;
  • «Я за ним/нею теж сумую»;
  • «Мені теж страшно»;
  • «Я бачу, як тобі складно».

Слова мають показувати щиру підтримку. Пропонуй конкретну допомогу — вечерю, прогулянку, побутові дрібниці — без тиску.

Висновок і поради

  • Дай людині проживати горе у своєму темпі;
  • Підтримай той формат горювання, який підходить саме цій людині (плакати, говорити, згадувати);
  • Будь поруч — мовчки чи активно, залежно від її потреб;
  • Підтримка — це не швидке «вилікування», а готовність допомогти й залишатися поруч;
  • Якщо сумніваєшся в певних діях чи словах — запитай прямо;
  • Подбай про себе. Ти можеш підтримати інших, лише якщо маєш на це сили.
Поділитися в соціальних мережах
Популярні статті
Патронатна служба Азову: від формування концепції до формування візії
3 простих поради, як спілкуватися з ветеранами
10 можливостей для азовців
Петиція про донорство крові набрала необхідну кількість голосів
Партнерська мережа стоматологічних клінік для реабілітації звільненних з полону бійців
ДІЗНАТИСЬ БІЛЬШЕ

FAQ

Що таке Служба Супроводу Азову?

АЗОВ.Супровід — громадська організація та частина Медичної служби 12-ї бригади спеціального призначення «Азов» Національної гвардії України.
Основна задача служби — забезпечення безперервного супроводу та всебічної підтримки військовослужбовців бригади після поранення або повернення з полону, з фокусом на їхнє довгострокове відновлення, збереження функціональності та повернення до активного життя.

«Азов» став першою бригадою, яка подала зміни до організаційно-штатної структури. Принциповою задачею було логічно розмістити Службу супроводу в штаті підрозділу, тому АЗОВ.Супровід є частиною Медичної служби «Азову». Завдяки цьому ми можемо забезпечити безперервність роботи з військовослужбовцем на всьому шляху лікування, реабілітації, відновлення та подальшої реінтеграції. Такий підхід формує єдину систему супроводу, у центрі якої знаходиться не лише лікування травми, а й збереження людського потенціалу, професійного досвіду та ролі військовослужбовця в суспільстві.

Азов Супровід - це Патронатна Служба Азову?

На відміну від патронатної служби, Служба супроводу 12-ї бригади «Азов» охоплює значно ширший спектр напрямів у роботі з діючими, пораненими та звільненими з полону азовцями. Бійці не потребують «патронажу», вони мають навчитись самостійно жити з новим досвідом. А задача Служби супроводу – допомогти бійцю зосередитись на відновленні , а команда АЗОВ.Супровід допоможе закрити всі інші питання та забезпечить підтримку.
Саме тому коректно вважати підрозділ службою супроводу, а не патронатною службою.

Чим займається Азов Супровід?

Основна задача Служби супроводу — безперервний супровід та всебічна підтримка військовослужбовців бригади, які отримали поранення або повернулися з полону. АЗОВ.Супровід забезпечує координацію лікування та реабілітації, підтримку фізичного і психічного здоров’я військовослужбовців, медичний супровід звільнених з полону бійців, а також допомогу ветеранам бригади у процесі адаптації, ресоціалізації та професійної реінтеграції.

АЗОВ.Супровід є унікальною системою, яка забезпечує повний цикл підтримки військовослужбовця — від моменту поранення або повернення з полону до відновлення функціональності, повернення до активного життя та інтеграції в суспільство. Робота служби поєднує медичний, психологічний, соціальний та реінтеграційний напрямки в єдину систему супроводу, орієнтовану не лише на лікування наслідків травми, а й на довгострокове збереження людського потенціалу, професійного досвіду та якості життя військовослужбовця.

У центрі цього підходу АЗОВ.Супровід знаходиться розуміння того, що поранений або звільнений з полону військовослужбовець потребує не фрагментарної допомоги, а безперервного комплексного відновлення, де кожен етап — лікування, реабілітація, психологічна підтримка, навчання чи адаптація — є частиною єдиного процесу повернення людини до повноцінного функціонування та участі в житті суспільства.

Коли і чому було створено АЗОВ.Супровід?

Служба АЗОВ.Супровід розпочала свою діяльність 14 вересня 2024 року, як відповідь на виклик, який постає перед будь-якою армією під час тривалої війни: як зберегти свій найцінніший капітал — людей.

Основним стимулом до створення стала постанова Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2024 р. № 948:
«Деякі питання впровадження діяльності служб супроводу військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, поліцейських та членів їх сімей».
АЗОВ.Супровід стала першою й однією з найбільш системно розвинених подібних служб у Національній гвардії України.

Свій шлях служба розпочала з підтримки військовослужбовців «Азову», звільнених з російського полону 24 серпня 2024 року. З того часу ми безперервно розвиваємо систему супроводу, розширюючи напрями допомоги та партнерську мережу, щоб забезпечити військовослужбовцям підтримку на всіх етапах відновлення — від лікування та реабілітації до повернення до активного життя.

За кілька місяців після створення служби була заснована громадська організація «Азов Супровід», покликана розвивати партнерства та залучати додаткові можливості для довгострокового відновлення військовослужбовців і звільнених з полону.

Ми віримо, що людина — не ресурс, а найцінніший капітал держави. Відновлення військовослужбовця — не лише питання турботи про окрему людину. Це питання збереження сили підрозділу, стійкості суспільства та майбутнього України.

Хто може звернутись до Служби супроводу 12-ї бригади «Азов»?

1. Поранені та звільненні з полону військовослужбовці 12-ї бригади «Азов».
Військовослужбовцям бригади гарантована підтримка на всіх етапах лікування, реабілітації та відновлення. Служба супроводу допомагає з координацією медичної допомоги, реабілітації, протезування, психологічної підтримки, навчання та профорієнтації. Ми робимо все можливе, щоб процес відновлення був максимально ефективним, системним та людяним.
‍
2. Діючі військовослужбовці 12-ї бригади «Азов».
Діючі військовослужбовці можуть звернутися до Служби супроводу за допомогою у лікуванні соматичних захворювань, психологічною та психіатричною підтримкою, супроводом під час реабілітації, а також за підтримкою у сфері навчання, дозвілля та професійного розвитку. Ми прагнемо забезпечити військовослужбовцям доступ до якісної допомоги та підтримки як під час служби, так і в процесі відновлення.
‍
3. Ветерани 12-ї бригади «Азов».
Ми співпрацюємо з навчальними програмами та партнерськими організаціями для підтримки ветеранів у процесі адаптації до цивільного життя. Пропонуємо допомогу у навчанні, перекваліфікації, працевлаштуванні, психологічній підтримці та залученні до адаптивного спорту. Особливу увагу приділяємо соціалізації та інтеграції ветеранів в активне громадянське середовище.
‍
4. Родини військовослужбовців 12-ї бригади «Азов».
Жінки, діти та батьки військовослужбовців можуть звернутися за психологічною підтримкою, допомогою у навчанні та участю в групах підтримки. Ми розуміємо, наскільки складним може бути очікування та життя в умовах війни, тому прагнемо зробити цей шлях менш ізольованим і більш підтримуючим.

Комплексна підтримка військовослужбовців 12-ї бригади «Азов», на шляху від отримання поранення або звільнення з полону до повернення в активне життя.