Як підтримати людину, яка пережила втрату

Горе не має універсальних слів чи правильних реакцій.

Кожна втрата — це особистий досвід, який змінює людину, її плани, уявлення про майбутнє та здатність жити далі.

Розуміємо втрату

• Втрата — це не просто сум. Це травма: шок, злість, туга, порушення сну та апетиту.
• Втрата змінює особистість і спосіб сприйняття себе, ролі в житті та бачення майбутнього.
• Втрата близької людини — це втрата всього, що з нею пов’язано: планів, цілей, мрій.
• Людина потребує, щоб її почули, а не «виправили».
• Горе не має таймлайну — кожен проживає його по-своєму.

Бути поруч — важливіше за слова

• Скажи: «Я тут із тобою» замість «Усе буде добре».
• “Бути поруч” — не завжди про сидіння поряд. Це може бути про те, щоб купити продукти, забрати дитину з садочка, вигуляти собаку чи оплатити рахунки.
• Слухай без оцінок і без спроб «вирішити». Немає слів або дій, які все виправлять.
• Іноді достатньо просто мовчки бути поруч.

Бути поруч можна фізично або “на відстані телефонного дзвінка”.

Що не варто говорити — знецінення та примус

Фрази знецінення горя:

• «Час усе лікує»;
• «З часом стане легше»;
• «Не плач, це ж не кінець світу»;
• «Багато родин зараз через це проходять»;
• «Сфокусуйся на позитиві»;
• «Треба бути вдячною за те, що маєш»;
• «Може, це на краще».

Фрази примусу:

• «Візьми себе в руки, будь сильною»;
• «Потрібно жити далі»;
• «Не плач»;
• «Просто відпусти»;
• «Він/вона не хотів(ла) би, щоб ти так побивалася»;
• «Ти занадто емоційно реагуєш».

Такі слова тиснуть і блокують проживання емоцій.

Порівняння, псевдопозитив і релігійні фрази

• «В інших ще гірше»;
• «Зате в тебе залишилися діти»;
• «Бог забирає найкращих»;
• «Там йому буде краще».

Порівняння, псевдопозитив і релігійні пояснення можуть ранити та створювати додатковий тиск.

Питання, що травмують‍

‍Не варто питати:

• «А як це сталося?»;
• «Ти ще думаєш про нього/неї?»;
• «Як плануєш жити далі?».

Такі питання підсилюють біль, адже часто відповіді на них немає або вони неможливі.

Що сказати натомість:

• «Мені шкода»;
• «Я за ним/нею теж сумую»;
• «Мені теж страшно»;
• «Я бачу, як тобі складно».

Слова мають показувати щиру підтримку. Пропонуй конкретну допомогу — вечерю, прогулянку, побутові дрібниці — без тиску.

Висновок і поради

• Дай людині проживати горе у своєму темпі;
• Підтримай той формат горювання, який підходить саме цій людині (плакати, говорити, згадувати);
• Будь поруч — мовчки чи активно, залежно від її потреб;
• Підтримка — це не швидке «вилікування», а готовність допомогти й залишатися поруч;
• Якщо сумніваєшся в певних діях чи словах — запитай прямо;
• Подбай про себе. Ти можеш підтримати інших, лише якщо маєш на це сили.